Несприятливих обставин у житті нам вистарчає : несприятливі стосунки вдома чи на роботі, втрата близької людини, матеріальні труднощі, порожнеча.. Це ще  не повний перелік тих ситуацій , які можуть спричинити стрес. Ми завжди намагаємося дивитись в майбутнє з надією. Але під тиском реальності руйнуються багато наших планів і сподівань. Людина легко дає раду таким ситуаціям як невдалий день або сварка з друзями. Але тривалі конфлікт й нескінчена низка стресів здатні зашкодити здоров’ю людини.

Відомий дослідник стресу Г.Сельє зазначив ,що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Що ж таке стрес? Є кілька визначень, але найбільш просте, на нашу думку, таке: «Стрес — це фізіологічне або психологічне напруження, яке виникло під впливом фізичних, хімічних або психологічних факторів, які порушили стан рівноваги».

Психологи розрізняють зовнішні і внутрішні дії на організм, які можуть викликати стреси. До зовнішніх може належати що завгодно: шум, запах, травми, жару та ін. До внутрішніх – страх, конфлікт, турботи та ін. На усі ці причини людський організм реагує порушенням рівноваги. А, як відомо, всяка відсутність балансу повинна відновлюватися. Ось організм і пристосовується до умов, які виникли (адаптується). Тому профілактиці стресу на слід приділяти серйозну увагу.

Залежно від подразника, який діє на людину
Але стрес може проявляти себе як з  негативної сторони  (дистрес) – дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що знижує опірність організму до несприятливих  чинників середовища , виснажує людину , заважає їй мобілізуватися . так із  позитивного боку (евстрес) – дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння , кохання, коли за плечима ніби крила виростають .: організм мобілізується, приймає конструктивні рішення.

Причини виникнення стресу

Спричиняють стрес дві гpyпи факторів

• — об'єктивні: стрес, пов'язаний з об'єктивними змінами умов праці людини, зміна місця проживання, нова школа, новий колектив;

      -    вплив навколишнього середовища: шум, холод, жара.

• — суб'єктивні:
  • страх невдачі, страх бути неналежно поцінованим — людина сама провокує власні фантомні переживання;
  • недостатньо знань, навичок для виконання певної роботи - людина переймається тим, що помиляється,;
  • високий темп роботи або коли людина завжди кудись поспішає, не встигає, ;
  • міжособистісні стосунки (відносини з керівництвом, колегами, , сімейні відносини, невміння вирішувати конфліктні ситуації )

• особистісна дисгармонія: невідповідність реального і бажаного, внутрішній конфлікт,незадоволеність собою; • стан здоров'я може бути як причиною стресу, так і його наслідком;
  • екзистенційний фактор - коли людина не знайшла себе у житті не може реалізуватися.
• Категорії ознак негативного стресу:
• — фізіологічна - вплив на фізичне тіло.
   (відчуття втоми, підвищений артеріальний тиск, безпричинний біль у голові, спині, шлунку, різко зростає кількість викурених цигарок, відчуття голоду або, навпаки, втрата апетиту, м'язове напруження).
•  
•     — емоційна  - вплив на емоційний стан. (дратівливість, напади гніву, агресії, не хочеться нічого робити, відсутня зацікавленість, у т. ч. й почуття гумору);
• — інтелектуальна вплив на думки, зміна світогляду. (неможливість зосередитися, занадто часті помилки в роботі, погіршення пам'яті, негативні думки, непродумані рішення);
  
  Наслідки сильного стресу: втрата самоконтролю, синдром хронічної втоми, неврози, безсоння, постійна напруженість, дратівливість, проблеми з травленням.
  Алгоритм виходу зі стресу:
  - з'ясувати ознаки стресу (фізіологічні, інтелектуальні, емоційні);
  - з'ясувати причини стресу;
  - виробити стратегію виходу зі стресу

Методи захисту:

1. Не провокуйте агресію на себе: не говоріть " командним тоном”, не використовуйте у звертанні такі вирази, як " ти повинен”, " ти мусиш це зробити ,”не використовуйте своє становище: " я старший за віком,” "мені видніше”...
2. Щиро демонструйте повагу, розуміння, зацікавленість, уважно слухайте й дивіться в очі співрозмовнику.
3. Не ставте себе в позицію начальника, тобто в позицію сили.
4. Дотримуйтеся рівноправних взаємин у спілкуванні.
5. Ставте конкретні запитання та давайте конкретні відповіді.
6. Якщо відчуєте злість або гнів – з’ ясуйте його реальну причину.У момент безпосереднього відчуття негативних емоцій під час бесіди чи конфлікту поставте собі запитання: " Що я хочу отримати в результаті?”
7. Умійте щиро вибачитись:” я був неправий...,” "це було нерозумно з мого боку”, "я не виявив до тебе належної уваги,” "вибач мені, ти зніяковів через мене в присутності інших людей”.
8. Умійте використовувати засоби спілкування: навчіться слухати із співпереживанням; навчіться бути впевненим у собі.
9. Умійте використовувати взаємини " усі виграють” : розглядайте проблему з точки зору іншої людини, визначте головні питання, які треба вирішити , знайдіть найприйнятніші рішення, визначте можливі альтернативні шляхи їх знаходження.
10. Умійте уникати невиправданих сподівань: не приписуйте іншим своїх почуттів, думок, учинків; навчіться коректно ставити запитання.
11.Умійте уникати помилок в оцінці інших людей: нерівність, упередженість, зверхній погляд.

Поради щодо подолання стресу:

1. З’ясуйте, що саме вас турбує.
Розкажіть про свої турботи близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши проблему вголос, ви знайдете причину власних проблем і вихід із ситуації.
2. Сплануйте свій день.
Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.
3. Навчіться керувати своїми емоціями.
Вийти зі стресового кола допоможе проста вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одну на другу – ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли ви зможете впоратися із хвилюванням.
4.Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже весело.
Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т- лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.
5.Відпочивайте разом із сім’єю.
6.Фізичні вправи знімають нервове напруження.
7.Музика – це теж психотерапія. Слухайте спокійну музику.
8. Бувайте на вулиці. Гуляйте, сидіть у парку, бігайте.
9.Не беріться за непосильні завдання,щоб уникнути розчарувань, невдач.
10.Звертайте увагу на позитивні сторони життя – це збереже здоров’я і сприятиме успіху.
11. Не зловживайте кавою, алкоголем.
12.Їжте морозиво – там є компонент, який поліпшує настрій.
13. Вживайте вітамін Є.

Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. Цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.
14. Запам’ятайте кілька формул самозаспокоєння: "усе буде добре,” "проблема вирішиться,” "не варто хвилюватися,” "я зосереджуюся на своєму диханні”, "я абсолютно спокійна.”

Підготувала: практичний психолог Рудківської гімназії  Горбачик Наталія