Богом дана людині душа прагне досконалості і краси. Душа-це храм,що тримається на доброті, любові, вірі в Господа Бога.

Саме про це йшла мова на виховній годині у 10 класі Рудківської гімназії. На запрошення десятикласників до гімназії завітали шановні гості – артистка театру імені Заньковецької Тетяна Павелко та скрипаль Богдан з літературно-музичною композицією « У храмі душі сьогодні свято».

…Звучить прекрасна музика у виконанні віртуоза – скрипаля. Мелодія органічно переплітається зі словами поезії, які талановито доносить до юних слухачів пані Тетяна. Перед очами постає Маруся Чурай, залюблена в свій народ, Україну. Десятикласники привітали гостей чудовим виконанням пісні «Надія є» з репертуару «MadHeads(XL)». Задушевна бесіда митців та старшокласників триваєпонад 2 години. Час, проведений з ними, – свято для бурхливого ,на перший погляд,юнацькогожиття, для невпинно-креативного внутрішньогосвіту молоді ,мить для естетичного і морального спокою. Відвертірозмови,щиріобличчя ,захопленнявідпочутого – все цегармонійно переливалось  у домашнійатмосфері. Чомудомашній?Як дивно це б не звучало,було відчуття,що з пані Тетяною ми знайомівіддавна ,вона одразу стала нашим хорошим другом,відкрила для нас свою артистичну душу,наче для того ,щоб ми могли черпати звідти найблагородніші думки і почуття,набиратись інтелігентного духу та потужної сили любові до людей. Талант пані Тетяни та пана Богдана вражає і зачаровує:за цей короткий час ми побачили і Оксану із Кобзаревих «Гайдамак», і Марусю Чурай, послухалипрекраснікомпозиції,середякихвсесвітньовідома «Мелодія» Мирослава Скорика. Неповторнимбув і віршГалиниГордасевич «А жінка в світ приходить для любові» ,який ми ізпаніТетяноювиконували разом. 

Під акомпонемент гітари (гітарист М.Панчишин) пані Тетяна читала поезії Ліни Костенко ,Галини Гордасевич . Це не були заготовки,це була імпровізація, коли душа відкривається назустріч красі і розмовляє з іншою душею. Далі щира  розмова про вибір професії,пошук своєї стежини.Класний керівник-ініціатор нетрадиційного виховного заходу Марія Степанівна Лазорко підготувала мереживо думок: « Народна пісня-духовне обличчя нації» (А.Міцкевич), «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю» (О.Вишня), «Книги, подібні до зброї, мають силу, щоб врятувати або зруйнувати» (Ф. Купер), «Пісня- це коли душа сповідається.» (Г. Тютюнник)

Старшокласники замислювались над кожним висловом ,вели діалоги про своє розуміння краси,духовності, мети людського життя. І знову пісня.На цей раз улюбленаокеано-ельзівська «Дякую тобі».Так гімназисти висловили подяку нашим шановним гостям зі Львова,улюбленому класному керівнику за ті зусилля,що були прикладені для шліфування непростих граней дитячої особистості,душі,таланту. Найкращими,найперспективнішими акторами, на думку наших шановних гостей,стали любителі української поезії Марта Марциняк,Анастасія Вавшкевич,Марія Швачка,Марта Тимань, Христина Романяк, Анастасія Терлецька, Мар’яна Томашівська.Виховні години,кожна зустріч з неперестрічними особистостями,земляками ,кожен вихід десятикласників на люди нерозривно пов’язаний із піснями.Сьогодні Руслана Бобелякзадушевно виконує пісню «Синьоокий янголе…»Кожному учаснику виховної години здалося у ту мить ,що справді в класі стало ще світліше від доброї енергії,яку принесли в наш гімназійний дім гості зі Львова.Відбулося,за слова президента  гімназійного парламенту Марта Марциняк ,не формальне спілкування  наставників з молоддю,а справжнє «чаювання душі». Чорні ворони невдач замовкли ,а ангели доброти і любові тихо шелестіли крильми в цю мить. Пані Тетяна  знову веде нас у світ поезії. Звучать рядки віршів Г.Гордасевич.  Автор запитує устами виконавиці :
- Що найголовніше для жінки?
- Любов.
- Що найголовніше для людини?
-Любов,-відповіли старшокласники.
Любов до матері,до Батьківщини, до ближнього свого. Це саме та любов,яку заповідав нам Господній Син.