26 квітня 1986-го на Чорнобильській АЕС  сталася аварія – безпрецедентна катастрофа, масштаби якої важко збагнути і досі. Точна кількість жертв і постраждалих внаслідок трагедії донині невідома.  Навколо аварії та її наслідків і зараз вирує немало таємниць, адже  уже впродовж 30 років та чорна трагедія впливає на здоров’я людей та довкілля не тільки на радіоактивно забруднених територіях нашої землі,  але й  за її межами.

І ось про розкриття тих таємниць та наслідки говорилося 27 квітня з учнями  9-10 класів Рудківської гімназії та  учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Кульчинцьким Андрієм Степановичем ,  людиною, яка допомогла долати  (ціною свого життя і здоров’я) цю трагедію 20 сторіччя , в перші ж дні – 27 квітня 1987 року .

Дивуєшся, яких тільки випробувань не лягло на долю цієї людини: Афганістан, В’єтнам, Югославія, Нагірний Карабах і вдобавок -  цим війнам ще боротьба із гірким полином Чорнобиля. Андрій Степанович здивував  дітей відповіддю на запитання, чи шкодує він про такі немислимі випродування Долі. Пан Кульчицький відповів : «А хто, як не я ?...» Було безліч запитань, а відповіді – відверті, повчальні і які заставляли задумуватися не одного гімназистам  над своїм майбутнім . Справу цієї благородної людини продовжує його власний син - учасник АТО. Гімназія вдячна цій великій людині за наше сьогодення , щасливе дитинство, щирість! Бажаємо вдячності не тільки  від нас, молоді 21 ст. , а і від держави ….

Пам’ятаємо, любимо , шануємо !!!